Особливості вирощування жимолості їстівної у саду та рекомендації з догляду за нею

Декоративна жимолость представлена різними сортами. Такі популярні сорти як L. caprifolium, L. brownii, L. karelinii, L. periclymenum є неїстівними. Але завдяки красивій формі куща, кучерявому листю та багатому цвітінню така жимолость чудово прикрашає сад. Щодо їстівних сортів, то це жимолость їстівна, жимолость Турчанінова, жимолость алтайська, жимолость Палласа, жимолость Регеля. Саме вони викликають найбільшу зацікавленість у садівників, адже відрізняються не тільки зовнішньою красою, але й смачними та корисними плодами.

Користь жимолості для здоровʼя

Плоди 👉жимолості містять 12-16% сухих речовин, з яких 5-10% становлять цукри. Кислотність плодів варіюється в межах від 1,5 до 4,5%, включаючи яблучну, бурштинову і щавлеву кислоти. Серед вітамінів, що містяться в жимолості, особливе місце займає аскорбінова кислота (вітамін С), дефіцит якої може викликати втому, швидку стомлюваність і сонливість.

Жимолость також багата вітамінами групи В, такими як тіамін (В1), рибофлавін (В2), фолієва кислота (В9). Крім того, плоди містять залізо, рівень якого в 1,5 рази вищий, ніж у яблуках, що робить жимолость ефективним засобом боротьби з анемією. Каротин (провітамін А), присутній у плодах, сприяє покращенню імунної системи, а вітамін Р зміцнює стінки кровоносних судин.

В народній медицині плоди жимолості використовують для лікування шлунково-кишкових та серцево-судинних захворювань, а також малярії.

Що відомо про жимолость?

Жимолость – це прямостоячий кущ із густими гілками, висота якого коливається від 1,2 до 2,5 метрів. Кущ має від 10 до 15 скелетних гілок з міцною деревиною, вкритою бурою корою. Характерною біологічною особливістю жимолості є відшаровування кори, яке починається з третього року життя рослини. Пагони, довжина яких варіюється від 5 до 40 см, мають легке опушення. Бруньки великі, а квітки середнього розміру, розташовані парами. Плоди жимолості, вагою від 0,5 до 3 г, слабко прикріплені до плодоніжки. Коренева система стрижнева, розгалужена, з глибиною до 50 см.

Жимолость відзначається високою зимостійкістю. Навіть у дуже холодні зими, коли гинуть інші плодові культури, жимолость продовжує рости і давати врожаї без втрат. Її бруньки розпускаються наприкінці березня — на початку квітня, коли ще можливий сніг та легкі заморозки, що не заважає нормальній вегетації рослини. Квітки жимолості витримують температури до -4°C, що дозволяє вирощувати її в регіонах з холодним кліматом.

Як та де краще садити жимолость?

При посадці жимолості на власній ділянці важливо враховувати, що ця рослина є самобезплідною. Це означає, що при вирощуванні лише одного сорту врожаю не буде. Для отримання високих і стабільних урожаїв необхідно садити щонайменше 2-3 сорти.

Жимолость найкраще цвіте і росте на добре освітлених ділянках та в напівтіні. У сильному затіненні її цвітіння буде слабким. Водночас лісові види можуть переносити незначне затінення і добре рости в саду під деревами. У таких умовах зберігається вища вологість повітря, що особливо важливо для цих рослин.

Жимолость добре росте на різних грунтах, але найкраще розвивається на пухких і дренованих. Уникати слід надто сухих ділянок та замкнутих улоговин, які непридатні для її посадки. Ідеальна грунтова суміш складається з дернової землі, перегною або торфу і піску у співвідношенні 3:1:1. Оптимальна кислотність грунту має бути в межах 7,5 - 8,5. На важких сирих або бідних піщаних грунтах жимолость росте погано. Для забезпечення належного дренажу необхідний шар битої цегли або гравію товщиною 5-7 см.

Жимолость добре переносить пересадку. При висадці на постійне місце в саду слід дотримуватися відстані між рослинами 1,5-2 м. Коріння потрібно ретельно розправити та обережно засипати землею, після чого рослини добре поливають і мульчують. Коренева шийка повинна бути на рівні землі. В аматорському саду кущі зручно розташовувати у вигляді живоплоту по краю ділянки. Для створення декоративних груп відстань між кущами збільшують до 2,5-3 м.

Плантації закладають 2-3-річними саджанцями. Для таких кущів готують посадкову яму глибиною 25-30 см і діаметром 25 см; для 5-7-річних кущів — глибиною і діаметром 50 см.

Весняна посадка підходить для видів жимолості з пізньою вегетацією, таких як альпійська, покривальна, Мааки, Тангутська, дрібнолистова та інші. Однак вона менш бажана для жимолості синьої, оскільки її вегетація починається дуже рано. Саме тому для неї найсприятливішим строком посадки є період з серпня до середини жовтня. При осінній посадці рослини не страждають, оскільки вони мають високу зимостійкість. До того ж, ріст пагонів у них припиняється вже в середині літа, і закладаються верхівкові бруньки. Рослини з закритою кореневою системою можна садити з весни до осені.

Вибір саджанця: на що звернути увагу?

При покупці саджанця жимолості зверніть увагу на наступні моменти.

• Рослини із закритою кореневою системою мають найвищу приживлюваність. Купуючи саджанці в 👉контейнері або пластиковому мішку, ви уникнете ризику пересихання коріння, що може призвести до їх загибелі.
• Уникайте покупки дуже маленьких вкорінених живців висотою менше 25-30 см, оскільки вони ще не встигли розвинутися.
• Не рекомендовано купувати перерослі дорослі рослини висотою понад 1,5 м, оскільки вони довго приживаються і не відразу починають нормально плодоносити.
• Переконайтеся, що обраний сорт підходить для місцевих умов. Віддавайте перевагу сортам, виведеним у найближчих регіонах.
• Розгляньте сумісність сортів для запилення на вашій ділянці, оскільки це вплине на врожайність.
• Посадковий матеріал має бути повністю здоровим. Ретельно огляньте рослину перед покупкою на предмет шкідників чи хвороб. Здорові саджанці мають рівні пагони та чисте зелене листя.

Як доглядати за жимолостю?

На початку весни рекомендовано вносити 👉комплексне мінеральне добриво з розрахунку 20-30 г/м². Також підживлення варто повторити перед цвітінням. Якщо спостерігається слабкий ріст молодих рослин, проводять позакореневе підживлення: 0,1% розчином сечовини, 1% суперфосфату, 0,5% хлористого калію. Літнє підживлення також дуже корисне. Восени під перекопування вносять деревну золу з розрахунку 100-200 г/м².

Перше підживлення саджанця жимолості можна робити аж через 2 роки після посадки. Але лише за умови, якщо при посадці було внесено 👉добриво в кількості: 5-7 кг гною, 50-80 г суперфосфату і 40-50 г калійної солі на кожну посадкову яму.

Поливати жимолость потрібно помірно, 2-3 рази за сезон, особливо в спекотну і суху погоду, використовуючи 8-10 л води на кожну рослину. За відсутності 👉поливу, особливо на важких глинистих грунтах, плоди навіть у їстівних сортів з десертним смаком, можуть ставати гіркими. Крім того, страждає врожайність та підвищується ризик осипання плодів.

При ущільненні землі і прополюванні бур’янів можна рихлити грунт на глибину штика лопати (20-25 см). Мульчування пристовбурних кіл після посадки, а також осіннє розсипання торфу біля рослин шаром 3-5 см одночасно слугує укриттям і підгодівлею для жимолості.

Найкращий час для 👉обрізки жимолості – осінь (після опадання листя) або рання весна (у березні). Кожні 2-3 роки слід проводити омолодження і проріджування старіючих кущів. Для цього видаляють дрібні та старі гілки, залишаючи не більше п’яти потужних стовбурів. При поступовому видаленні центральної частини крони з старіючими гілками починають утворюватися нові паросткові пагони. Кущам віком понад 6-7 років потрібна санітарна обрізка, що включає видалення хворих, обламаних і засохлих гілок.