Інструкція із вирощування малини та ожини

Посадка, догляд та вирощування малини

Малина — невеликий напівчагарник, який широко розповсюджений у нашій місцевості. Головна привабливість малини — це її ягоди. А щоб урожай був рясним, за цією рослиною потрібно правильно доглядати. Перш за все це стосується посадки. Малину слід саджати у затишному місці, яке більшу частину дня освітлене сонячними променями. Посадка буде однаково успішною як у весняний, так і в осінній період.

Малині краще підходить рівнинний рельєф. Також вона віддає перевагу пухкому поживному грунту, суглинку або чорнозему, кислотність якого складає 5,7-6,5 pH. На одному місці кущі можуть рости без пересадки не довше 10 років. Після цього на даній ділянці не можна вирощувати малину хоча б 5 років, щоб дати землі відновитись.

Для посадки малини потрібна посадкова яма, щоб повністю помістилась коренева система рослини, але не заглиблювати сильно росслину, на межі кореневої шийки.. Відстань між рослинам повинна становити 0,3-0,5 м, а ширина між рядками — 2 м і більше.

У випадку посушливої погоди малину необхідно поливати, бажано — крапельним поливом. Найбільше вологи вона потребує у травні. Якщо посухи немає, то можна обійтись без поливу. Більшість сортів потребують підвʼязування до шпалери, інакше пагони можуть зламатись.

Підживлення малини повинно бути регулярним. Навесні вносяться азотні добрива, а восени — калійно-фосфорні. Також перед настанням морозів грунт у малиннику рекомендовано перекопати та раз в два роки додатково внести компост і золу.

Малину обрізають зазвичай двічі на рік. Навесні видаляють усі пошкоджені, сухі чи підмерзлі гілки. Також обрізці підлягають пагони, які давали урожай минулоріч. Восени обрізку слід проводити у вересні, поки ще тепло. Дана процедура має на меті перш за все прорідити малинник. На зимовий період кущі малини рекомендовано прихилити до землі і зафіксувати. Якщо зима малосніжна, то їм також знадобиться укриття. В іншому випадку достатньо товстого шару снігу, який захистить від морозу.

Малина нерідко страждає від іржі, хлорозу, кореневого раку. При запущених випадках іржі, а також при кореневому раці рекомендовано видалення і знищення кущів, оскільки препарати не допоможуть. Що стосується шкідників, то небезпеку становить попелиця, малинний жук, малинова муха, павутинний кліщ та ін.

Посадка, догляд та вирощування ожини

В нашій країні ожина — це перш за все дика рослина, яку можна зустріти у лісі. Проте сьогодні є велика кількість сортів, призначених для домашнього вирощування. Оскільки ожина є близьким родичем малини, то догляд за ними теж буде в багато чому схожим.

Для гарного врожаю ожину варто посадити на добре освітленій ділянці. Проте, якщо ви проживаєте в південних регіонах, де сонце дуже активне, потурбуйтесь про затінення. Ділянка також має бути захищена від сильних вітрів або протягів.

Грунт повинен бути пухким та мати високу родючість. При цьому грунтові води не повинні бути надто високо. Найкраще для ожини підходить суглинок з невеликою кислотністю.

Саджанці ожини зазвичай висаджують навесні, або восени, але бажано задовго до перших заморозків. Якщо грунт на ділянці не надто родючий, то в кожну ямку при посадці рекомендовано додати суміш із перегною, суперфосфату і калійних добрив. Після цього удобрювати її наступний раз можна аж на третій рік після посадки.

Перед посадкою корені саджанців ожини рекомендовано замочити у воді або стимуляторі на 3 години. Їх можна садити як рядковим, так і кущовим способом. У першому випадку відстань між рослинами — 2 м, у другом — 1-1,5 м, при цьому міжряддя повинно займати не менше 2 м. Для посадки викопується ямка 40х40см і 40-50 см завглибшки. Її не потрібно засипати повністю, а натомість залишити невелику виїмку для кращого збереження вологи.

Ожина потребує підвʼязування до шпалер. Як правило, підвʼязування потребують пагони на другий рік після посадки, а от молоді пагони будуть чіплятись за опору самостійно. Ожина досить швидко росте та розмножується. Тому садити її рекомендовано на відстані від інших культур та обгороджувати парканом. Також важливою є регулярна обрізка. Вона повинна бути як санітарна, так і проріджуюча. Оптимальна кількість пагонів на одному кущі — не більше 8.

Полив повинен бути рівномірним, адже як засуха, так і надмірна болотистість шкодять кущам. Тому перед кожним наступним поливом земля під ожиною повинна повністю просохнути.

Якщо зими у регіоні суворі, то ожину краще вкрити на зиму. Її звʼязують у пучки та пригинають до землі. Зверху рослини можна щедро замульчувати природними матеріалами або накрити спандбондом.