Колоновидна яблуня: особливості вирощування

Завдяки своєму нестандартному вигляду колоновидні яблуні завжди привертають увагу. У них немає звичних для нас крислатих гілок, а плоди ростуть прямо на стовбурі. Через унікальний зовнішній вигляд колоновидна яблуня має як переваги, так і певні недоліки. Тому варто дізнатись якомога більше про цей різновид, перед тим, як вирощувати його у себе на ділянці.

Що таке колоновидна яблуня?

Історія колоновидної яблуні почалась із цілком випадкової мутації. У 1964 р. у одному із канадських селищ фермер виявив, що на одній із його яблунь сорту Макінтош, зʼявилась гілка, на які повністю відсутні бічні гілочки. Натомість уся вона була буквально обліплена плодами та листям. Подібна мутація зацікавила англійських селекціонерів і у 1976 р. вони представили перший зразок колоновидної яблуні, яка з того часу вирощується практично повсюдно.

Незвичайний вигляд колоновидної яблуні — це наслідок наявності у неї особливого гена. У такого дерева є товстий стовбур, висотою 2-3 м, у якого під гострим кутом ростуть невеликі гілочки, на кінцях яких є квіткові бруньки, на яких формуються завʼязі. Сортів колоновидних яблунь є багато, зокрема, деякі з них ви можете придбати у нашому інтернет-магазині:

• Сільвер Рів;
• Дюймовочка;
• Таскан;
• Селянин;
• медок;
• Президент;
• Ікша;
• Валюта, та ін.

Серед сортів є як зимостійкі, так і так звані літні сорти, що підходять для вирощування лише у середній смузі.

Плюси та мінуси колоновидних яблунь

Вирощуючи колоновидну яблуню, слід памʼятати, що вона не дасть такого багатого врожаю, як звичайна яблуня. У більшості випадків йдеться про 10 кг плодів у дерева на 6 рік після посадки. Проте таких яблунь на ділянці можна вирощувати набагато більше, тому саме таким нехитрим способом можна впливати на урожайність.

Перевагою колоновидних яблунь є те, що збір плодів проходить набагато швидше та легше. Це особливо актуально, якщо яблука вирощуються у промислових масштабах.

Один із серйозних мінусів колоновидних яблунь — це їх короткий вік. Тоді як звичайна яблуня може рости до 100 років, із яких протягом 50 давати гарний урожай, ці сорти живуть приблизно 15 років.

Особливості посадки і вирощування

Для посадки колоновидної яблуні дуже важливе значення має якість саджанця, тому купувати їх варто лише у перевірених магазинах із сертифікованим товаром. Найкраще підходять однорічні дерева із закритою кореневою системою, адже вони можуть довго зберігатись.

Також потрібно ретельно підбирати ділянку. Коренева система у колоновидних яблунь поверхнева, тому їм потрібен пухкий та родючий грунт. Крім того, варто врахувати, що ці яблуні не люблять високого залягання грунтових вод та протягів.

Садити колоновидну яблуню можна як навесні, так і восени. Для цього викопується яма, розміром 90х90 см. Якщо ви садите кілька дерев поруч, то між ними потрібно зберігати інтервал мінімум 50 см. На дно ями насипаємо дренаж та родючий грунт шаром в 20 см. Саджанці перед посадкою обовʼязково замочуємо у воді, вони не повинні бути сухими. Після посадки під кожен саджанець вливаємо 2-3 відра води. Також місце посадки бажано замульчувати.

У догляді за колоновидною яблунею найбільше уваги слід приділяти обрізці. Видаленню підлягають бічні гілки, які часом зʼявляються на стовбурі. При цьому центральний провідник чіпати не можна. Обрізку проводять або на початку літа або уже восени після того, як опало листя.

У перший рік цвітіння колоновидної яблуні завʼязь видаляють, залишаючи кілька штук. Наступного року теж частково видаляють, якщо завʼязі багато. Так дерево захищають від надмірного навантаження.

Навесні колоновидну яблуню рекомендовано удобрити перегноєм. Коли почалось цвітіння, то добрива вносяться знову, але на цей раз до нього додається трохи золи. Третій раз підживити дерево можна, коли починають зʼявлятись плоди. Крім підживлення, також треба пильнувати полив, адже саме завдяки вчасному зволоженню плоди колоновидної яблуні стають смачні та соковиті.